На нашому вчорашньому навчальному семінарі ми провели час у роздільних групах, обговорюючи можливі заходи, які ми могли б організувати для залучення дітей-біженців. Тренери Ocalenie попросили кожну групу підготувати простий план гіпотетичного дня в «безпечному місці для дітей» у Перемишлі. План мав включати чотири фази: початкова діяльність, за якою слідує активна діяльність з вивільнення енергії, після якої йде заспокійлива діяльність, заспокоєння, за якою, нарешті, слідує завершальна діяльність. Тренери сказали нам, що ми повинні бути готові працювати з дітьми приблизно від 4 до 12 років. Вони також повідомили нам, що в тихий день у безпечному місці може бути лише півдюжини дітей, тоді як у напружений день там може бути близько 40 дітей. Вони також розповіли нам, що під час розпалу кризи в березні та квітні вони регулярно мали понад 100 дітей у безпечному місці щодня. Пункт прийому надає послуги до 48 годин кожній родині біженців, тому діти часто проводять у безпечному місці лише один день і рідко більше двох днів.
Базуючись головним чином на творчій енергії (оскільки ніхто з нас не є професійним працівником по догляду за дітьми чи не має досвіду роботи з групами дітей), ми подумали, що було б гарною ідеєю розпочати день із групового заходу, де діти б мали шанс принаймні дізнатися імена один одного та трохи познайомитися (оскільки, мабуть, вони ще не знають один одного, і буде дуже високий «відтік» (оборот/вибуття) день у день. Однією з ідей було виконайте вправу «покажи і розкажи», де, прибувши та зареєструвавшись у безпечному місці вранці, кожній дитині буде запропоновано зробити картку з іменем для себе (використовуючи будь-які матеріали для рукоділля, доступні в безпечному місці — олівці, ручки , фарби, кольоровий папір, клей, ножиці тощо), а також намалюйте малюнок, на якому зображено, як вони роблять те, що їм подобається. Тоді, коли всі діти практично виконали вправу, ми могли б об’єднати (буквально) і кожна дитина могла по черзі показуйте кожному картку з іменами, яку вони зробили, і пояснюйте, що відбувається на малюнку, який вони намалювали. Ми, волонтери, також могли б брати участь у цій діяльності — щодня виготовляти собі свіжі листівки з іменами, — але нам потрібно буде придумати, як подолати мовний бар’єр, оскільки більшість із нас, волонтерів, не розмовляє ні українською, ні російською.
Тренери також порекомендували нагадати всім дітям про «домашні правила» під час відкриття. Це, безперечно, гарна ідея, але нам також потрібно знайти спосіб подолання мовного бар’єру.
Після криголаму настане час для більш жвавої діяльності. Деякі з ідей, які ми маємо для цього, — це ігри в колах, як-от «Качка, качка, гусак», «Знайди загублений черевик», «Музичні стільці» тощо. поля», такі як тег, «хованки» або «захоплення прапора», але, на жаль, нам сказали, що фонд Ocalenie має лише одну вільну кімнату в центрі прийому, розміром приблизно 15 x 18 футів, і ми заборонено виводити дітей на вулицю, тому там дійсно не вистачає місця для занять спортом або бігу.
Але є телевізор із великим екраном, і одна з волонтерок згадала, що колись бачила розважальну програму йоги, яку поставили для навчання дітей різним позам тварин. Я, як ентузіаст йоги, вважав, що це звучить весело, тож після тренінгу я витратив деякий час на пошуки в Інтернеті та, звичайно, знайшов повну серію відео, які ведуть дітей до різноманітних процедур йоги з милими розповідями, щоб стимулювати дітей ' уяви під час виконання фізичних вправ.
Для тихої активності у другій половині дня читання історій, настільні ігри, розгадування головоломок із зображеннями та гра з будівельними кубиками займають перше місце в нашому списку, а також декоративно-прикладне мистецтво, наприклад малювання та малювання. Оскільки багатьом із цих дітей-біженців згодом може знадобитися вивчити польську (для тих, хто залишився в Польщі) або англійську (для тих, кого зрештою можуть прийняти інші країни світу), було б цікаво повчити їх у вивченні словникового запасу. картки. Наприклад, для кожної картки діти могли з одного боку намалювати одну з тварин із «історій йоги», а на зворотному боці написати назву тварини українською мовою. Тоді ми могли б показати їм, як писати польську та англійську назву також.
На завершальний захід наприкінці дня ми подумали, що було б добре запросити дітей до іншого гурткового кола, де ми могли б заспівати пару пісень разом, а також ми могли б запросити дітей показати нам картки зі словником, які вони зробили .